Є такі щасливі люди, які на запитання, чи хотіли б вони, якби можна було почати життя спочатку, щось змінити, відповідають впевнено: «Ні!». Такою є вчитель української філології Кремінської школи-гімназії Щолок Лідія Миколаївна. Не було й хвилини в житті, коли б вона сумнівалася у правильності вибору професії. Робота для неї є сенсом життя. Ще юною школяркою так хотіла бути схожою на Леді Досконалість - мудру, спокійну і врівноважену вчительку.

Та обставини внесли свої корективи. Спочатку було навчання в Луганському культурно-просвітницькому училищі. Здобувши професію режисера, вона працювала завідувачем Будинку культури, потім керівником дитячої теле-радіо студії. Спілкування з дітьми повернуло її до юнацької мрії - стати вчителем. Спеціальність обирати не довелося - слово бриніло в її душі палкою любов’ю до рідної мови. Поєднувала навчання в Луганському державному педагогічному інституті ім. Т.Г. Шевченка і роботу в школі. І вже відтоді про неї говорять, що вона з тих вчителів, які входять не лише в життя учнів, айв серце, в душу та й залишаються там уже на віки.

Красива світловолоса жінка, завжди елегантна, з гарною зачіскою і незмінною посмішкою на обличчі. Еталон жіночності. Приклад для наслідування. Справжній учитель. На неї хочеться рівнятися, з нею хочеться поговорити і про земне, і про високе... Чому? Тому що вміє слухати і підтримати, розрадити і заспокоїти. Тому що має велику світлу душу, закохана в поезію, музику і прекрасне. Лідія Миколаївна - чудовий поет. Пише вірші, у яких віддзеркалюється її глибока, як батьківська криниця, душа. Вона - член Спілки журналістів України.

Але найбільша її краса - надзвичайне працелюбство.

Вимоглива, принципова, але водночас вона дарує стільки сердечної доброти, ласки, турботи, любові... Її уроки завжди дуже цікаві, яскраві,

несхожі один на одного, вона не просто викладає українську мову та літературу - вона плекає в учнів духовність, культуру.

Не можна сьогодні уявити наш навчальний заклад без «дітища» Лідії Миколаївни музею мистецтв Кремінщини «Скарбниця», театральної студії «Мельпомена», гімназійної газети «Точка зору». Її учні - переможці мовознавчих конкурсів та олімпіад з предмету різних рівнів. Та й сама вчителька у постійному пошуці можливостей для самореалізації. Цього року вона стала переможцем III етапу Всеукраїнського конкурсу «Класний керівник року-2013».

У чому ж секрет її успіху? Насамперед, у характері, у наполегливості, у вмінні перемагати і навчати цього своїх вихованців.

Бути завжди у творчому пошуку! Бути першою! Іти попереду! В ногу з часом! У всіх на виду! І перемагати!

їй не заздрять, нею захоплюються і наслідують. Скільки її вихованців обрали нелегку учительську долю! А хіба це не найголовніше у професії вчителя?...

Ольга Назарко, заступник директора з навчально-виховної роботи Кремінської школи-гімназїі